Агроном1я п1сля в1йни

В  березні  ворог  відступив,
Все знищивши  та  розоривши.
Баділов  не  знаходив  слів,
Першим в директорство вступивши.
Розруха, біднота  та  страхи,
Важкий  Агрономії  вид,
Щоб  подолать  усі  ці   жахи,
Треба  землі  зерно  родить.
Руками сіяли  в  погоду,
Зорав  коровами  поля,
Трудились  тяжко - в  нагороду,
Зібрали добрий урожай.
Успіхи  були, неудачі,
То  вверх. то  вниз  Агрономія,
Директорів  міняли   часто,
Звільнились  Мельников, Літвінов.
Махортов  був  директор  сильний,
Погода  тільки  підвела,
Не  допоміг  актив  партійний,
Засуха  нанівець  звела.
Виросла  чисельність  радгоспу,
Автомобілі, трактори,
Росло  село, та  темпи  росту
Малими  ще  були  поки.
Відкрили  школу-семирічку,
Дітей  навчать, готувать  кадри,
Бажанням  навчатись  сплеску
Агрономія  дуже  вдячна.
Повсюди  курси, бум  навчання,
Прагнуть знанням  наповнить  розум,
Плоди  прогресу, виховання,
Ввійшли  в  свідомість  навіть  в  побут.
Дмитрук  директором  прийшов,
Новий   директор - новий стиль,
Стиль  на  науку  підійшов,
На  технологій  широчінь.
І знову лідер  помінявся,
Новий директор - Боровик.
Він також якось  не  вписався
І  тут  Нікітченка  дали.
Новий директор взяв все в руки,
Треба  господар, голова,
І  всі  досягнення  науки,
Але це  інша  вже  глава.