Три куплети життя
у темряві, позаду, обертів вже не злічити стрілок часу...
та тих, хто в долі, скромно, повставав лишень на миті...
І дякуєш за відпочинок тій, хто працювати ласа,
що вічність десь у вічності... заплуталась у верховітті.
попереду лишень промінчик правди, від найближчої зорі
- наскільки довгий він? - безмежний, адже завжди видний...
хоч Світ став дригом... ба, очі зажмури, - Він за'вжди у горі'
-наскільки добрий він? - настільки, - скільки ти для нього гідний!
-що всереди'ні, між початком та кінцем? - життя чи му'ка?
Стрімкі події та твоя оцінка сита і в веселощах здорова...
падіння з висоти, щоденний труд, завзяття і слухняні руки...
зерно в знаннях спожити для душі, відкинувши в сміття полову!
Поет ХХ сторіччя 30 серпня 2018 с. Торгановичі
Свидетельство о публикации №118083002684