У не сума щоб прожити день один
Вона похила, так, це є похила мати,
Воює син, він також є єдинн,
Не купе хліба, бо піде у церкву за нього благати.
Воюють хлопці, хтось не поверне,
А з ким воюють? нащо це вже знати,
Цей хлопець є у мати лиш оте одне,
За що не втомлюється старая всі обриси благати.
Вертайтесь хлопці, досить воювать,
Хай грець ось тій війни, бо мати плаче,
Вона голодна, змерзла, кожен ображать
Все поспішає; чуєш? мати плаче!
Якщо загинеш, ти вважаєш те,
Що хтось-то нагодує і догляне стару,
Таки мабуть, немає вже в тобі святе,
Бо ти залишив мати на жорстоку зраду.
Її не нагодує шмат папір
" подяка за загинутого сина"
Метал не нагодує що дадуть,
"Героя мати" - адже ти єдинная дитина.
Можливо зроблять фільм що ти помер,
А далі, далі що? твоя ж бо мати,
В будиночку похилих є тепер,
Ось там і буде вже до смерті доживати.
Героям слава?!- нащо той герой померлий?
Ти ж бо є у мати син єдиний,
Не зрозумів? упертий ти, тупий-упертий,
Ну добре, залишай вже мати і рахуй останьої хвилини.
Свидетельство о публикации №118082904608