Рассветное... Соловей Заочник

Соловей Заочник
«Свiтанкове»
(http://www.stihi.ru/2018/08/28/5613)

--------------------------------

ДорОсла,  це  коли  вже  дорослА
до  щему  від  звичайного  світання,
до  подиву,  що  кожне  -  надзвичайне...
–  Зітхаєш?
–  Дихай,  комірець  послаб...
Бо  кожна  мить,  то  витвір  ремесла,
та  ні,  не  ремесла,  а  витвір  Майстра!
Враз  небо  співом  світла  забринить,
серпневою  пожежею  займається
край  виднокола, 
жевріє  в  блакить...

І  яблуком  рожевим  вийде  –  цить!  –
хрустке,  стікаюче  живильним  сяйвом  коло!


***************************************


Ты взрослая, а значит доросла
до боли от обычного рассвета,
до удивления перед любым секретом...
– Вздыхаешь?
- Глубже! Воротник ослабь...
Ведь каждый миг - творенье ремесла,
да нет, не ремесла - творенье Мастера!
Враз небо пеньем света зазвенит,
пожаром августОвским занимается
край горизонта,
в просини горит...

И розовое яблоко хрустит,
сияюшее, соком истекающее!