То де ж воно, перше кохання…
Пройшло і зосталось в минулім.
Ті мрії, думки, сподівання,
Спасибі за все, що відчули…
Душі політ, легкість у всьому,
І тіла нестримні бажання.
Світ ніби в барвистій утомі…
То все воно – перше кохання.
Ті ночі безсонні, у мріях,
І серця незвичний відгомін.
Чекання в надії на зустріч
Та вранці солодкої втоми…
Та доля приносила різні
Знайомства та зустрічі знову.
Але ті стосунки запізні
Відчули все менш серця мову.
І часто, вже линемо спрагло
В часи, там де юності крила,
Коли, ще в надії на краще,
В коханні відкритись зуміли…
Перше кохання
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118082801700
Свидетельство о публикации №118082801700
Рецензии
Граційно-пісенно.
Згадалося перше кохання.
За це тобі, Юро,спасибі.
Тепер напиши про останнє,
про пристрасті інші красиві!
З посмішкою і вдячністю,
Игорь Герасименко Кременчугский 10.09.2018 16:39 • Заявить о нарушении
Згадалося перше кохання.
За це тобі, Юро,спасибі.
Тепер напиши про останнє,
про пристрасті інші красиві!
З посмішкою і вдячністю,
Игорь Герасименко Кременчугский 10.09.2018 16:39 • Заявить о нарушении
Спасибі,Ігоре, за такий гарний віршований відгук. Творчих успіхів!
Юра Прокопенко 10.09.2018 21:33 Заявить о нарушении
Юра Прокопенко 10.09.2018 21:33 Заявить о нарушении