Немає тиє, хто поруч був зі мною,
немає тих, кого весь час любив,
а зараз залишився я з журбою
яку Господь мені сам наділив.
І я несу свій Хрест, неначе кару,
ту, яку сам я вибрав на цей час,
що б обминути негаразди й чвари,
які мене турбують в котрий раз.
Я не жалкую за старим минулим,
шкода мені, що молодість пройшла,
а мої скроні зовсім побіліли
і непомітно старість підійшла.
Я згадую ті дні, той незабутній час,
та незаутні молоді роки,
а наді мною сонце світить як колись
і нас давно гукають вже батьки.
Укр. Молод1сть пройшла
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118082705499
Свидетельство о публикации №118082705499
Рецензии