Багаття
Під ним стоять сухенькі дрова,
Картопля у цебрі лежить,
Її печем, чекаємо у колі.
Вечірнні сутінки надходять,
Полум*ям горить багаття,
Ми дивимось, як дрова всі згорять,
До неба іскри весело злітають.
Шарами кладемо картоплю на вугілля,
Тихесенько з боків всю обгортаєм,
Готова, радість на обличчя плине,
Картопельку печену ми з*їдаєм.
Така смачна, смакуємо доволі,
В житті такої ще не куштував,
Один вже шар увесь вмололи,
А другий потихеньку достигав.
Ще трохи жевріє вугілля,
Воно так гарно віддає тепло,
Надвечір завтра розкладем багаття,
Щоб знов картоплю нам спекло.
Раджу, смакуйте, Іванови з Макошино
25.08.2018 р.
Запоріжжя
Свидетельство о публикации №118082602734