Затих вже вечір, полягли всі спать,
А я не хочу і дивлюсь на небо,
Я зачарована і буду споглядать,
Можливо це мені сьогодні треба.
Цей дивний захід сонця, кольори,
Вони підводять душу, аж до неба,
А нічка наче кинула для гри,
Той велетенський диск, що напів неба.
Тут дивна тиша, тут твоя печаль,
І роздуми про головне і вічне,
Та про життя, яке летить і жаль,
В збіганні часу, щось лежить трагічне.
Веч р-н ч
© Copyright: Светлана Камышная, 2018
Свидетельство о публикации №118082506964
Свидетельство о публикации №118082506964
Рецензии