А ранок цвiв... Нiна Трало

http://www.stihi.ru/2018/07/25/8730


Оригінал:


А ранок цвів холодний і прозорий,
Напившись ночі молодої трунку,
Що перейшла останньою грозою
І вмить затихла. Тихо як! Ні звуку.

А він цвіте яскраво і барвисто.
Півнеба потонуло в сяйві сонця,
Що одягло на ліс ясне намисто
І грається Землею у долоньці.

Палахкотять і ріки, і дерева,
І небо теплим цвітом осідає,
Співають згоди золоті джерела
І душу Божа милість обіймає.

Усе у ній важливе і дотичне,
Зігріє душу стомлену ожинну…
І доки в тлінному палає вічне,
Святиться нам і ранок, і стежина.
14.02.2018 р.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Рассветный час, холодный от озона,
Напился яда ночи поцелуя,
Что не без сле'да выдалась, – с грозою,
И сразу стихла... Тихо так! Не всуе…

Цвет утра яркий, пёстрый и лучистый,
Полнеба утонуло в свете солнца,
Что нацепило ясное монисто,
Играючись с землёю на ладони.

И пламенеют реки и деревья,
И небо тёплым светом оседает,
И воспевают родники поверья,
И душу Божья милость обнимает.

И всё-то в ней и важно, и логично,
Согреет утомление, конечно…
Покуда в тленном не горит, что вечно,
Святится утро нам и путь наш млечный…