Тобто, не називатиму: а воно таке, з малюночок
Ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня. А на додачу що добачу: й хіба Бог, — я ж не пробачу
заяложені слова,
їх серЕдинки в розрусі*...
а язык — як та мітла:
а сміття у кожнім вусі?
політичнії "хлібА"
"сіль" являють і втирають...
а рахунки — з тіл хіба:
а розпуста душ, хто мають??
і стою, немов пеньок:
й куди тут рости, не знаю...
й гірко Бога сам — втішаю:
Вчителю, це ж лиш урок???
*) розруха, руїна; і щось цікаве ми надибали словом, ру.їна... Пригадав ще куценькі рядки:
й зосталась шкаралупа на руїну:
бо Русь геть йшла,
верталась в Україну
Не ображати би слова
© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2018
Свидетельство о публикации №118082502845
Свидетельство о публикации №118082502845
Рецензии
Русичі бояться самі себе
Той руйнуються у середині
Аж видно тої злості ззовні
Наталия Кравченко 4 25.11.2021 14:01 • Заявить о нарушении
Той руйнуються у середині
Аж видно тої злості ззовні
Наталия Кравченко 4 25.11.2021 14:01 • Заявить о нарушении
хто там відає, ким-чим був і є?
бо вже "родом із союза": а власні рід-нарід-мова власноруч й поховані?
і користуються поцупленим, як своїм; як от і слово "русичі"?
дякую за увагу та висловленість позиції,
з повагою до сміливості та особисто,
Зозуля Юрий Павлович 25.11.2021 15:05 Заявить о нарушении
бо вже "родом із союза": а власні рід-нарід-мова власноруч й поховані?
і користуються поцупленим, як своїм; як от і слово "русичі"?
дякую за увагу та висловленість позиції,
з повагою до сміливості та особисто,
Зозуля Юрий Павлович 25.11.2021 15:05 Заявить о нарушении