Мурчик

Мурчик

Рожевий метелик на квіточку сів.
Очей не відвести від бантиків-крил. –
Із квіткою разом  прикрасу оту
У білі косиці собі заплету.

Тут Мурчик прибіг і давай-но стрибати.
Хотів мабуть першим він квітку зірвати.
Хіба ж є косиці у мого кота?
Гладенький від носика і до хвоста. –

Гей, Мурчику, квітку мою не займай,
Злякаєш метелика, нумо, тікай!
Не чує розбійник, в останній раз – плиг...
І квітка зім’ята лежить біля ніг.

Метелик рожевий швиденько злетів,
Мені на голівку прямісінько сів.
Хоч раз у житті хижий кіт допоміг –
Так вчасно погратись до мене прибіг!


Рецензии