Не вiдпускай
Бо йтиму мов сліпа без рук поводиря.
Люби , зціли, щоб мою душу не зігріту
Я засвітила, щоб палала мов зоря...
Загомони мої печалі й кляті сльози
Заретушуй запеклу паморозь сивин.
Моя любов усупереч чужим прогнозам
Все ж розбуяється і випірне з лавин.
Із прикростей, зневір, плачів і моря горя
Я воскрешатиму лиш ніжності слова.
Здійму я дужі крила в небо неозоре:
Летітиму у вись щаслива і нова.
Свидетельство о публикации №118082406299
Приятно быть твоим поводырём.
Другой такой, пожалуй, в мире нету.
В свои мечты мы счастье зачерпнём.
Переплывём успешно море горя.
Не растворимы нежности слова.
И с непогодой дикой споря,
Останусь я с тобою навсегда!
Ладомир Михайлов 01.09.2018 23:23 Заявить о нарушении
За все подарки и за это счастье,
И что умеешь преданно любить
Теперь ты есть в моей судьбе - и счастлив.
Вера Бондаренко-Михайлова 01.09.2018 23:20 Заявить о нарушении