Шукає людство круги пошани
Собі на душу.
Собі придбання, свої бажання,
Хвалу байдужу.
Себе любити, собі тримати,
Собою пишатися.
Як виглядає, яким приймають,
Та й ким здаватися.
Круги спасіння від озаріння,
Від сьогодення.
Комусь під очі аж насадили,
Це полонення.
Охороняють нас ці надбання
Від тиску духа.
Що тисне серце, мозолить очі,
Кричить у вуха.
Немає волі своєї в долі.
Нема пощади,
Для тих хто знявши оті тенета
Втіка від влади.
Ганьбою зветься оте що вільне,
Що зве до серця.
Від цеї зради сум поглинає
Його до денця.
Увага на собi
© Copyright: Наталия Дашкевич, 2018
Свидетельство о публикации №118082308500
Свидетельство о публикации №118082308500
Рецензии