Не нажил в жизни я ни крошки. Коваленко
Нічого в світі не нажив –
Ані добробуту, ні слави,
Пройшов крізь бурі і заграви,
Тяжку неволю пережив.
Я не збирав багатих жнив,
Робив нудні буденні справи,
Любив дерева, квіти й трави
І трохи з музою дружив.
Вона мене не забувала,
Хоч крадькома, та забігала.
З утіх одна – буває гірш.
Так я збагнув, що для поета
(Не роблять з цього вже секрета)
Його життя – найкращий вірш!
-----------------------------------
«Не нажил в жизни я ни крошки…» И.Е.Коваленко
Не нажил в жизни я ни крошки –
Не нажил денег я и славы,
Прошёл сквозь бури и отравы,
В тюрьме хлебал баланду ложкой.
Поля рождали лишь немножко,
Работал я всегда по праву,
Любил цветы, деревья, травы,
И Музу звал в знакомых стёжках.
Она меня не забывала.
Хоть ненадолго, но бывала
В моих стенах необжитых.
И так я понял: для поэта
(И я не делаю секрета)
Вся жизнь его - прекрасный стих!
(23.08.2018)
Свидетельство о публикации №118082303113