в словах в порывах прошлого... из Юрия Лазирко

ЮРИЙ ЛАЗИРКО
у словах у поривах в минулому
(http://www.stihi.ru/2018/08/21/7322)

-------------------------------------

голос неба розходиться лунами
пробиває дорогу дощам
до душі що оголена струнами
у забутий в убогості храм

там від холоду вікна потріскали
а від сирості линька у стін
де за римами янголи рискали
і купався у розпачі сплін

де забуте так проситься спокою
а приспане не п'є і не їсть
і ячать за ціною високою
стан його і утроба її

він далекий від сталої близькості
та без неї хворіє вона
хто літав знає добре як низько ці
можуть бути розмови вина

хто літав не боявся втопитися
в морі ласки і дихати тим
що давало витаючи витися
бути ближче ніж просто на ти

засвітися зорею невгасною
проливайся не кров'ю святих
з тих сторін де ніхто не привласнює
з того болю що в серці затих

у словах у поривах в минулому
там життя ще на двох не скупе
там ніхто ще не каже прибули ми
і у горлі нема ка-пе-пе

21 Серпня, 2018

*********************************


голос неба расходится лунами
пробивает дорогу дождям
к той душе с обнажёнными струнами
в тот забытый в убогости храм

там потрескались окна от холода
а от сырости линька у стен (в стенах
где за рифмами ангелы ползали
и унынье купалось в тоске (в грехах

где в безмолвье забытое просится
а дремота не ест и не пьёт
и кричат в общей разноголосице
стан его и утроба её

он далёк от навязчивой близости
без неё же болеет она
кто летал знает выси и низости
им знакома размолвок вина

кто летал тот тонуть не боялся
в море ласки а вдох высоты
опьянял и витая свивался
чтоб быть ближе чем просто на ты

засветись же зарёй негасимою
проливайся не кровью святых
с тех сторон где никто не насилует
с того стона что в сердце затих

в прошлом были слова ли порывы ли
жизнь была на двоих не скупа
там никто нам не скажет вы прибыли
КПП в горле нету пока