С деревьев или с неба сыплет снег. Коваленко

"Чи то з дерев, чи з неба сипле сніг..."

Чи то з дерев, чи з неба сипле сніг,
Гойдають в мареві низькі сріблясті хвилі,
Та ще на зло якась пташина квилить,
Чому від холоду її не уберіг.

А я, немовби хтось мене запріг,
Ходжу і рву ногами білий килим.
І зупиняюсь стомленим, безсилим,
Шукаючи незнайдений поріг.

Цього порогу не знайти нікому, –
Збагнувши в сотий раз, – вертаюся додому;
А завтра буде те, що вчора і завжди:

І білий килим, і сніги без краю,
Долина віри, що її шукаю...
І Бог накаже: “Ти терпи і жди”.
-----------------------------------
«С деревьев или с неба сыплет снег?» И.Е.Коваленко

С деревьев или с неба сыплет снег?
В белёсом мареве качаются барханы,
И птица стонет жалобно и странно,
Зачем от холода её не уберег.

А я, как запряжённый человек,
Хожу по белым ледяным курганам,
Но всё стою без сил я беспрестанно,
Ища порог, что не найти вовек.

Его никто найти вовек не сможет.
Я понимаю, возвращаюсь тоже,
А завтра будет, что во все года:

Барханы белые, снега везде без краю,
Долина веры, что найти мечтаю,
И скажет Бог: «Терпи и жди всегда".

(21.08.2018)