Боже, намалюй мою душу
Своїми думками.
Щось сказати до світу мушу
Твоїми словами.
Ще навчи мене не мовчати,
Болем не карати.
Не карати себе думками,
Своїми словами.
Залиш мені тільки пам"ять
І мої сльози. О,Боже,
Розкажи, що зробив не так?
Подай мені хоча знак.
Залишився я винуватим,
Любов"ю розіп"ятим.
Поцілувати б очі твої в останнє
І зникнути... стати порохом.
Життя чи смерть,- що болючіше?
Як записати внутрішній світ?
Хіба що музикою,
Найвищою, найпротяжнішою.
Сльоза сама капає, капає...
Висихає світ.
Не перейду межу.
Себе збережу.
Як зрозуміти тебе?
Себе?
Наляжу на серце журбою,
Може зустрінусь
з найвищим болем.
Ти не зрозуміла мене,
А я живу для тебе.
Мені вже і думати не болить...
Тільки щось в голові кричить:
Що зробив не так?
Подай, Господи, знак!
Боже, намалюй мою душу...
© Copyright: Михаил Генсёр, 2018
Свидетельство о публикации №118082101136
Свидетельство о публикации №118082101136
Рецензии