Чарiвниця

Чарівниця — з країни раухтопазів й Чорного Сонця,
З країни прозорих озер та гігантських дерев,
Небо таке велике — вміщується у долоньці...
Хто живе із любов'ю – з тих небо дорожче бере...

Тих небо своїми пророками обирає,
Покладає надії — з таких завжди більший зиск...
Чари древніх ацтеків, магія племені Майя,
І погляд пронизливий манить, мов Василіск...

Не те, щоб спеціально, просто така її доля,
Просто така її Карна, просто така її суть...

Прямує Семаргл у вир на рогатій гондолі...
Поки Ярило та Велес зорі пасуть...

Поки комети шукають своїх динозаврів,
Поки в куточку плаче маленький Дарвін,
Поки Боги сміються під впливом хмільних амброзій...
Вона просто іде... Просто іде по дорозі...

В Смарагдове місто, дорогою непростою...
До мудрого Гудвіна, щоб передати досвід...
Смарагдове небо і люди, смарагдовий Гогсмід...
Вона йому розповість всі свої тру сторі...

Розкаже, як посміхатися, коли важко,
Як крокодил - у душі простий Чебурашка,
Як в обгортці цукерки пропонують отруту,
Як горобці перевтілюються у круків,
Що Іісус такий же святий, як і Крішна,
Що не все, що грішне, насправді грішне,
Що доки стоїть Земля будуть війни за правду,
Небесний дизайнер втомився вносити правки.
Як від ніжного тіла Юдіф піддаючись скверні,
Так просто втрачають голови Олоферни,
Як не спалити ноги йдучи по вуглях...
І що нема ніякою істини на дні кухля...

І поки комети шукають своїх Галеїв,
Вона, мов царівна блукатиме по аллеям...

І поки людство в солодких ілюзіях тане...
Вона хусткою витре чоло стомленим титанам...

Що підпирають небо, здорові й м'язисті...
З кленів летить на землю криваве листя...
І Всесвіт стихає — образи і чвари ниці...
Бо вона чарівниця... Просто вона чарівниця...

З Країни Чорного Сонця й раухтопазів...
Де Любов головна Богиня в іконостасі...

Один її погляд — тікає до пекла нав уся...
Небесний дизайнер, все-таки, постарався...

© Паша Броський

Посвящается волшебнице Тонечке. :)