Серце темряви

                «Під склепінням мечів
                Умостилося тіняви
                Листозелене серце…»
                (Пауль Целан)

Серце темряви
Стугонить в глибинах заліза,
Чорним зайцем стрибає в безодню лісу,
Проростає венами-папоротями
Серед хащів
Над якими завжди гримить гроза:
Синє, наче крило ворона –
Холодне серце темряви
Пульсує незнаними землетрусами
Чужої землі, не нашої,
Не для наших очей створеної
(А нам повертатись)
(А нам зозулями в порожнечу
Вогкого лісу страху кричати)
(А нам сіяти замість зерна зуби
Ясонами голорукими, босоногими
Та голоребрими)
(А нам стежку шукати і не знаходити),
А серце темряви дзвоном
Замість реквієму,
Замість литавр,
Замість.   


Рецензии
Жахаючі картини, Шоне!.. Втім, вони з нашої реальності. Нам просто зручно бути сліпими і нічого не бачити!.. Ми звичайні боягузи чи ті, що з легкістю адаптувалися?.. Проте, час відкривати власні очі і рятувати себе і всіх!..

З радістю зустрічі,

Виолетта Дюма   19.08.2018 14:29     Заявить о нарушении
Це поезія - метафори.... Можна розуміти мій твір апо різному - це залежить від підтекстів і суб'єктивного сприйняття. Дякую за відгук!

Шон Маклех Патрик   30.08.2018 00:00   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.