І мене у Лепетисі
хтось згадає теплим словом,
де родився , де навчався
любив нашу, рідну мову.
У сімї нашій великій
у оновленій країні
прочитає мої збірки
де писав про очі сині
І про очі, і про ночі
та весняні теплі дні,
коли дні були робочі,
а недільні вихідні.
Зникли люди в наших селах,
залишились одиниці,
там життя вже не веселе,
а комусь, ще й досі сниться.
Укр. В Лепетис1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118081803090
Свидетельство о публикации №118081803090
Рецензии