Ми жорсток1 до тих, хто нас любить
Схаменись, вередлива душа!
Ти згадай свої розпачі й згуби,
І що вартість тобі з півгроша?
Ти згадай, як була на розпутті,
Як жадала любові й тепла…
Відігрілась? І мариш безглуздям,
Від якого в свій час ти втекла?
Ти на спаравжнє кохання не здатна,
Ти гориш на чужому вогні.
А любити — буденним занадто
І заважким здається мені...
Не приборкати душу і шлюбом,
Їй завжди чогось не вистача…
Ми жорстокі до тих, хто нас любить.
А у них — співчуття на очах…
Свидетельство о публикации №118081507685
Андрей Данилишин 20.10.2021 02:54 Заявить о нарушении