Нестримні сльози
Стікають з очей.
Щоб їх зупинити,
Нікому не стане речей.
Безпомічність власна
Викликає панічний страх.
Хотіла б я вгору злетіти,
Неначе вільних птах.
Німе питання застигло
На його вустах,
Та розуміння бачу
Я в його очах:
"Нічого, нічого.
У всіх час від часу
Зриває дах."
Нестримнi сльози
© Copyright: Виктория Самокиш, 2018
Свидетельство о публикации №118081500037
Свидетельство о публикации №118081500037
Рецензии