З колишнього... Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2018/08/12/7177

Разрухой давняя тревога
Вплывает в полустёртый сон –
Чудес волшебных колесо
Вновь мимо моего порога…

В пик безысходности безмерной
Подсолнух плачет у двора –
Была расхристана пора,
Когда с пути сбивалась Вера…

Там всё затянуто лускою,
Где рифмы ищет графоман…
И не спасает талисман,
Когда не ведаешь покоя…

Но все проходят катаклизмы –
И ныне я, не будь плоха,
Поудаляю из стиха
Осколки драмы и трагизма.

Из-под руки на Солнце гляну –
Ведут дорожки в Небо прямо…

Оригинал

    Колишня руйнівна тривога
    Впливає в напівстертий сон -
    І котить мрії колесо
    Зворотно від мого порога...

    Така похмура безнадійність,
    Що сонях плаче у дворі -
    О цій розчавленій порі
    Є Вірі схибить імовірність...

    Буття вкривається лускою,
    Де рим шукає графоман...
    І не рятує талісман -
    Кордони зрушено спокою...

    Але минають катаклізми -
    Одержать й нині відкоша...
    І повизбирую з вірша
    Всі скалки драми та трагізму...

    Дивлюсь на Сонце з-під руки -
    Прямують в Небо хідники...   

Аватар - Вильям Генри, Англия