Сплетiння

Посолити прикрість не на жарт, викинути рване наостанок,
подивитись в небо скоса :"Як?!"-
вихлюпнути криком в хмару ранню.

З неї громовиця і гуде - відповіддю,
наче косить сили,..

сходяться світи й у морі синім,
серце з серцем плином,
де те щастя?
 клином?


Рецензии