І не карі і не сині
були очі у дівчини,
а у мене вони темні
і для когось теж приємні.
Я ж весь час шукю очі,
що блищать і серед ночі,
голубі, мов квіти в полі,
чи то може василькові.
Не здійснилась моя мрія
і зустрілася Надія,
а вони в неї зелені
і на погляд теж приємні.
Скільки я на них дивився
ніби в них не помилився,
та не довго милувався
хтось про намір мій дізнався.
Вони вкрали мої очі,
не мої, а ті, дівочі,
чарівні жовто-зелені
до лиця, і теж приємні.
1 не кар1 1 не син1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118081305709
Свидетельство о публикации №118081305709
Рецензии