На смерть Шаламова. Иван Коваленко

«На смерть Шаламова*»

Поети вмирають в притулках для бідних...
В притулках для бідних вмирають поети.
Беруть із собою натхнення секрети,
Не залишають ні друзів, ні рідних.

А потім їх вірші вивчають естети
І щось копирсають в догадках безплідних,
Вишукують зриви, і кризи, і злети,
Чому ті вмирають в притулках для бідних.

В поетів притулок – петля або куля,
Короткий їм вік накувала зозуля.
Страшенно короткий, та довге життя.

Щороку, щоліта колоситься жито;
Поети, як жито, лишаються жити.
Естети ідуть в небуття.

*Варлаам Шаламов – відомий російський поет і письменник, багаторічний політв’язень ГУЛАГу; помер у будинку для престарілих.
-----------------------------------
«На смерть Шаламова*» И.Е.Коваленко

Умирают поэты в приютах для бедных…
В приютах для бедных умирают поэты.
Забирают с собой вдохновенья секреты,
Не оставив родных или кличей победных.

А потом их стихи заучат эстеты,
Всё копаясь в догадках, бесплодных и вредных,
Они ищут в них кризис, и срывы, ответы,
Почему умирают в приютах для бедных?

А приют для поэтов – петля или пуля,
Им коротенький век предсказала зозуля,
Столь короткий – лишь жизнь так длинна.

Каждый год колосится богатое жито,
И поэты, как жито, не в землю зарыты,
Лишь эстетам земля не дана.

(12.08.2018)

*Варлаам Шаламов – известный российский поэт и писатель, многолетний политзаключённый ГУЛАГа, умер в доме престарелых.