Тебе мені послало небо.
Мабуть, було зустрітись треба,
В самотнім серці поселитись,
Мені в тобі ясніш іскритись,
Забути розпач і тривоги,
Чекати зустріч до знемоги,
Зсушити сльози поцілунком,
Знеболить душу диво-трунком.
Нам бути поряд – то є щастя!
Усі здолаємо напасті.
Для нас цвістимуть квіт-блавати.
Коханню гімн почнем співати!
Тебе менi послало небо
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118081201306
Свидетельство о публикации №118081201306
Рецензии
