Уйди от зеркала. Иван Коваленко

«Не йди до дзеркала»
Л.П.*

Не йди до дзеркала і не дивись у нього,
Дивися краще в глибину криниць.
Побійся дзеркала, коли не знаєш Бога
І не збагнула ще великих таємниць.

Ти вийди в поле, перейди дорогу,
Лягай на землю прямо горілиць.
До тебе небо прийде на підмогу,
Всі сили хмар, і бур, і блискавиць.

Не треба дзеркала! Там ліве завжди праве,
У нім химерний світ химерної уяви,
Там інші міри і добра, і зла.

Там інший простір, невідомі сили,
Вони добряче декого навчили.
Згадай: і по тобі завісять дзеркала.

* Лариса Пацанівська, учениця, друг сім’ї Коваленко
-----
«Уйди от зеркала» И.Е.Коваленко

Уйди от зеркала, его побойся много,
Глядись ты лучше в глубину криниц.
Побойся зеркала, когда не знаешь Бога
И вечных тайн, и херувимских лиц.

Ты выйди в поле, перейди дорогу,
Ложись на землю прямо, смело, ниц,
И небо тебе станет вдруг подмогой,
Со всею силой Солнца и зарниц.

Не нужно зеркала! Там лево – вечно право,
Химерный свет, неправильное право,
Миры другие: и добра, и зла.

Другой простор, неведомые силы,
Они добру пока не научили...
И по тебе завесят зеркала.

(10.08.2018)

Посвящено Ларисе Пацаневской, ученице, другу семьи Коваленко