Хизувались

Я довго йшов до комунізму,
ніби там бачив добре, світле, гарне,
та бачив невідступну тризму
яка з середини все верне.
Всі ті, хто зараз в депутатах,
в комуністичних вчились школах,
вищу отримали освіту
на нашій рідній, гарній мові.
Завддяки чому підіймались
мов по щаблях, до влади,
а потім з того хизувались
з тієї нагороди.
Один із тих минулих - ідеолог,
а інший - секретар космічного прогресу,
а  в того, мама вчителька із школи,
а той - був секретар Обкому з інтересом
.Вони немов хамелеони,
раптово всі змінили шкіру,
а потім вийшли ніби з схрону,
нову отримали довіру.
А хтось дивився все з шпаринки,
весь час чекав крах комунізму,
із заходу чекав піджтримки,
що б транші вмвезти в валізах.
З того непотребу з Союзу,
що поступово йшло до краху,
отримали мов по заслузі,
а хтось наїв ще й ряху.
Якби до партії не брали,
ні карєристів, ні хапуг, ні ЗЕКів,
вона б щей зараз вигляд інший мала,
ніж той, що в нас з нардепів.
А зараз те, чого самі хотіли,
мізерну нищівну зарплату,
яку за ліки віддамвали
та всі податки на магнатів.
А та субсидія, неначе з комунізму,
та ніби марево, від бідних відступає,
яква пліч-о пліч йде до тризми
та інших вже туди гукає.