ЦІЛУНОК
Зціли мене отруйним поцілунком,
Що самозгуби зойк лишає на губах
І поглинає зпещеним грабунком
Твердиню волі й первородний страх.
Зп’яни собою, мов медовим трунком,
Що захмелить табу і знадить на чатах
Вартових цноти. Тремт заграє в’юнком
Десь за свідомістю, у незбагненних снах.
І обійми. Як пензля геній, що малюнком
Милується у барвах, засмакуй в вустах
Нектар розніженого світу. Візерунком
Він закарбується в кохання скрижалях.
Павло Гай-Нижник
10 серпня 2018 р.
Цiлунок
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2018
Свидетельство о публикации №118081001324
Свидетельство о публикации №118081001324
Рецензии
