Укр. Ентмолог

В класі тиша, ніби там
десь у господарстві,
наша вчителька читає
всім природознавство.
Пропонує дітям школи
зробити колекцію
з метеликів та коників
ніби на селекцію.
На наступний день до школи,
несли те, що було в полі,
той метеликів приніс
в різнобарвних кольорах,
той приніс навіть хруща
у рошенівських тонах.
Хтось навозного жука
із очима павука,
та сказав, що така справа
не зовсім легка.
Хтось приніс й поклав до столу
джмеля, ніби з суходолу,
а  той трутня на папері
знайшов в смітнику у сквері.
коли ж черга підійшла
до Миколи Дикого,
приніс коробку з сірників
повністю закритою.
Всі з цікавістю дивились,
що в коробці тій  сховалось.
Коли ж то на тім столі
він її розкрив,
з неї вибігли мов коні
два десятка прусаків.
Розбіглися по столу
ніби на прогулянку
і побігли мов шалені
у сумку до вчительки.
Одні за стіл, інші під стіл,
у різні боки розбіглись
скільки було у них сил.
То ж вчителька підхопилась
з тієї колекції,
навіть стільця розламала
у такій селекції.
А Микола біля столу
немов в акваторії,
реготав, кліпав очима
ніби в воднім прсторі.
За тих живих прусаків
в школу визвали батьків,
що б втлумачили Миколі,
що треба нести до школи.
Що б не ніс мишей, гадюк
в школу, на наступний рік.