Прислухаюсь до себе...

Прислухаюсь до себе. Якась чарівна мелодія бринить у мені відголоссям твоїх думок. Я відчуваю їх, я приймаю їх і стаю залежною від їх звучання. Ти - найбільша моя спокуса, ти визиваєш такі протиріччя, що я іноді не знаю вже, хто я. Бажання тебе горить в мені диким полум'ям. Це спрага. Я жадаю володіти тобою цілком, довести тобі, що я вмію торкатись до тебе, як ніхто більше. Хочу, щоб ти відчула це полум'я, щоб не могла дивитись у вічі, бо воно обпалює твою душу. Твою прекрасну і чисту душу, яку я повинна захищати від самої себе. І тому я навіть у думках забороняю собі піддаватися своїм бажанням. Карколомним зусиллям зупиняю себе, коли твої губи від моїх в декількох меліметрах. І просто обіймаю...


Рецензии