Межівська сторона,
рідний край із садами високими,
Із широким ставком
і пшеничним роздоллям без меж,
Ми – твої колоски,
ти нас живиш глибинними соками
І у кожного з нас
ти незмінно у серці живеш.
Я немало шляхів
подолав за роки ці напружені,
Бачив радість і горе,
падіння і злети були,
Та усі ці шляхи,
непрості, несвяткові, натружені,
Наче з вирію птаха,
мене до домівки вели.
Я вклоняюсь тобі,
межівська незабутня околице,
Тут я вперше вдихнув
життєдайне повітря твоє.
Хай лиш добрі діла
на землі моїй батьківській кояться,
Хай лиш мирна веселка
у небі твоїм виграє.
Моя Межова
© Copyright: Андрей Ковтун, 2018
Свидетельство о публикации №118080607451
Свидетельство о публикации №118080607451
Рецензии