Іхав кріп із Украіни у далекий край.
За вікном спливали ниви, доли і ліси.
Дні змінялися ночами. Вже і водограй
закарпатський проминули...Що розповіси
у чужім незнанім краю, кропе молодий?
Як зростав в леваді буйній
на краю села.
Як щоранку гнали гуси влітку до води,
і про мальву, що на межах буйно розцвіла?
І про роси, про веселку, в небі журавлі
у краю розкажеш, кропе, там де є усе,
де життя багате й райське, ніби на Балі.
То чому ж своій подрузі кріп вона везе?
Всіх попутніх по дорозі снопом дивувала,
запашним зеленим дивом, виросшім у краю,
де в червоних вишиванках на Йвана Купала
про любов і про надію весело співають.
Ось уже він у Парижі, довгожданний кріп.
Ой, таки його подруга доставила гарно.
Він набравсь в чужбинах сили, насінням змужнів.
і насіється повсюди. Іхав він не марно.
3 серпня 2018 р
Укроп украинский
© Copyright: Евгения Кобикова, 2018
Свидетельство о публикации №118080605548
Свидетельство о публикации №118080605548
Рецензии