Осiннi фарби
Змінює знову і знову волосся!
Згодом злетить зовсім все – і дерева
Гілля згинають під вітром шаленим.
Так подих часу торкнувся й до тебе:
Тільки сльозами вмиватись не треба!
Юна берізка була загадкова.
Стан її гордий, стрункий – і навколо
В зелені тішились кущики, квіти.
Поглядом щирим вітали їх діти.
Тільки роки поступово й невпинно
Вже пронеслися! Оглядні та чинні
Стали вони – мають власну дорогу,
Ту, що прокладена кожному Богом.
06.08.2018
Свидетельство о публикации №118080604033