Чорнобривц
Чорнобривці, мов сонце гарячі,
Милий друг подарунок приніс,
Заблудилися ми як незрячі,
В серці повно і сміху і сліз.
Це сама, я сміялася з себе,
Закохатися знову боюсь,
Розумію душею до тебе,
Як до сонця, мій любий тулюсь.
Жаль не склалось кохання без тебе,
Полетіли мої журавлі,
Маю сумні, навіщо, це треба,
Чи існує любов на землі.
Як на ті чорнобривці погляну,
Ніби сонце зігріли, вони,
Я твоєю коханою стану,
Лиш надію мені поверни.
Чорнобривці, мов сонячні квіти,
Це надія і віра й любов,
Як же серцю тепер не радіти,
В козаченька закохана знов.
Не забула, поразки вчорашні,
Промайнуло не краще життя,
А тобі подарую найкращі,
Найсолдші мої почуття.
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2018
Свидетельство о публикации №118080600112
Свидетельство о публикации №118080600112
Рецензии