Хвиля золота
То соняхи і сонячна дорога.
Мої літа,як хвилі,проминуть
І вже далеко я від рідного порога.
Спинюсь на мить і знову
Йду і йду.
Літа летять,як чайки,
У безодню*.
Сьогодні все гаразд.
Сьогодні я-дочка.
Та тільки знаю,що лише
Сьогодні.
Вже-не жона.
І матері нема.
Шумлять літа,
Як вітер у вітрилах.
Щосили батька обняла,
Батьки мої-
То непохитна*брила*.
Десь та повинна брила
Буть,
Хоч хвилі в неї б'ють
Щодня,щосили.
Мою любов,мій океан душі
Плекаю в серці я
І обійму,шоб захистить від
Хвилі*.
4.07.2013 г.
*Брила-скала
*Хвиля-волна
*Безодня-бездна
*Непохитна-несокрушимая
Свидетельство о публикации №118080506652