Однокласникам
Мене згадаєте чи ні?
Чи між країнами образи
Розбили дружбу вщент, і гнів
Перенесли ви і на мене,
І я для вас тепер чужа?
Оте розбраття навіжене,
Панами зроблена межа -
Простому люду серце крає...
Порозумітись ми б змогли,
Якби зустрілись... Я це знаю,
Бо разом ми колись росли,
В один ходили дитсадочок,
Було одне шкільне життя...
Тепер нам голову морочать,
накидали туди сміття...
Щоб українці й росіяни
Навіки посварились всі,
Пани втлумачують з екранів,
Що не рідня ми, не в Русі
У Київській коріння наше,
Та що ворожі "москалі"
І агресивні, і ледачі,
Що ніби мало їм землі...
То нісенітниці-дурниці,
Не вірте, браття, ні одній!
У нас же спільна є криниця -
Шукати правду треба в ній.
Знайти на фото автора цих рядків дуже легко:
перша фотографія в першому ряду)))
Половина з тих, хто є на фото, були
моїми однокласниками в початковій або середній школі.
Життя розкидало нас, немов листя з осінніх дерев.
Свидетельство о публикации №118080500198
" печеньки", сія ненАвисть до Росії та до всього російського. Але більшість українців адекватні і заслуговують адекватної влади, а не тих покидьків, які нищать нашу рідну неньку, Україну. Хай щастить.
Александр Кужукин 29.12.2018 21:59 Заявить о нарушении
Але, на щастя, є люди і в Україні, які знають, що росіяни і українці з одного коріння виросли.
З Новим роком! Хай девятнадцятий рік принесе мир нашим народам.
Валентина Яроцкая 01.01.2019 20:01 Заявить о нарушении