В твоiй долонi лежить моя рука... Вiра Бондаренко

Оригінал:


Коли в твоїй долоні вже лежить моя рука,
Яка ж тоді я втішена і чуйна і м’яка:
По хмарках я розкрилена літаю залюбки
І мрію про вітрильники й великі кораблі,
Які пливуть до гавані під назвою «Любов»,
Яка така палаюча,аж закипає кров.
Але моєї радості  тобі не позичать,
Бо і в тобі коханнячко продовжує ячать.
У мене тут так затишно, як в лоні немовляті,
І квіти тут із  травами буяють не прим’яті.


Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


Когда б в твою ладонь могла бы лечь  моя рука,
Я стала бы бездонною и так была легка:
По тучкам – страхи по боку! – взлетала б от земли
И представляла с облака большие корабли,
Что подплывают к гавани с названием «Любовь»,
Она жарка, от пламени её  – вскипает кровь!
…Но не смогу надеяться на радость  от тебя:
Другие чувства теплятся – и ты живёшь любя.
Во мне же всё не просто так –  лелеет лоно мать…
Цветы и травы росные не стану приминать...