Не втiкайте ж ви, роки ,в пісок,
Не стікайте з водою щосили,
Поспішайте на той острівок,
Де любов під хмарини носила.
Не лякайтесь же, стомлені крила,
Не ятрись ти розлукою ,серце.
Дайте вітру прудкого вітрилам,
Щоб мерщій – у кімнату- озерце.
Не сльозіться ви, стомлені очі,
Не пручайтесь, натруджені руки
Хай достигнуть п’янкії ті ночі,
Що жадали солодкої муки.
Затуманиться погляд мій ніжний,
Ми розхристувать станемо душі
Лячно лиш, бо вже скоро засніжить…
Знов чекатимемо бриндушів.
Не втiкайте ж ви, роки, в пiсок
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118080401962
Свидетельство о публикации №118080401962
Рецензии
життя йде ,ніхто не в силах зупинити роки.
з добром ,
К.В.
Константин Ватулёв 07.08.2018 16:19 • Заявить о нарушении
з добром ,
К.В.
Константин Ватулёв 07.08.2018 16:19 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
