Зверну до Бога очі. Я благаю.
Щоб захистив того кого люблю.
Кого я що хвилинки і чекаю.
Хвилююся за кого і молюсь.
Від кого,лиш присутність його треба.
Від кого думи чисті,тепло слів.
І спогади щоб линули до неба...
І голос,що кохати повелів.
За нього я проситиму відвічно.
За нього,лишень сонце встане з хмар.
Без логіки,за нього. І логічно...
За спогади теперішніх примар.
Зверну до Бога очі. Простягну я...
До неба руки. Чутно голоси.
Тож як його кохаю і люблю я...
До нього Боже,в серце,донеси.
(Понкратова.О.В.)
I спогади щоб линули до неба
© Copyright: Лена Грама, 2018
Свидетельство о публикации №118080206729
Свидетельство о публикации №118080206729
Рецензии