Укр. Не втратив

Тиша в класі, а ні звуку
навіть парти не скриплять,
лише за вікном сороки
весь час зранку тріскотять.
Біля столу Марь Іванна
слухає Шмуля,
який ніби їй спросоння
дає зізнання.
Що не прийде завтра в школу
через еміграцію,
що залишить все довкола
навіть без дотації.
Що рідненький дядя Фіма,
який живе в Арізоні,
втратив зір і без прозріння
їх чекає на кордоні.
Що у нього чверть кімнат,
парк, басейн, та мільйон грошей,
що він є той самий брат
за всіх найбагатший.
А вчителька зрозуміла
як їй вигоду дістати,
про що зразу подумала
та стала його вмовляти.
Що за краще дяді Фімі
поїхати в Україну,
що б всім класом доглядати
його, мов малу дитину.
та що б дядя їхній школі
придбав у клас компютери,
підкорився своїй долі
як латинській літері.
А Шмуль Ізя їй говорить,
Що з далеких ще часів,
Дядя Арізону любить
як своїх братів, батьків.
Що їх дядя від тих пір
лишився багатим,
що він втратив лише зір,
а розум не втратив.