Хоч би догребти...

Вже відлюбив і відспівався
у хащах власного життя,
і все, чого так домагався,
війнуло в далеч забуття…

Горить вечірняя заграва,
вершає днину ще одну,
сяйнула блискавка яскрава,
мов тихий спомин про весну.

А споминів отих багацько,
якщо весляр життєвий ти,
бо починаєш дуже хвацько,
та згодом… хоч би догребти.


Рецензии
Класний вірш. Забрала. дозвольте, на Фейсбук.Дякую. З повагою, Надія.

Надия Позняк   07.09.2018 02:02     Заявить о нарушении
Надіє, дякую за відгук. Вірш став куди хочешь.
З привітанням Геннадій

Юрий Ош   09.09.2018 21:11   Заявить о нарушении