Мы проходим... с украинского

*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)

Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм... ми минаєм... так-то...
А час - це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.
Час - не хвилини, час - віки і вічність.
А день і ніч і звечора до рання –
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, -
Дивися: Час, великий диригент,
Перегортає ноти на пюпітрі.

***  (вольный перевод П.Голубкова)

На неотложные дела найдя управу,
Я насмотрюсь на солнце и на травы,
Наговорюсь с хорошими людьми.
Не жизнь проходит, а проходим мы.

Да, мы проходим… мы проходим… так-то…
А жизнь – она лишь отбиванье такта.
Тик-так, тик-так… В том – рок и бесконечность.
Жизнь – не минуты, жизнь – века и вечность.

А день и ночь с заката до рассвета –
Лишь вехи нашего хожденья через это.

Они лишь миг – минор, за ним – мажор.
С высокой нотой в том, финальном вихре.
Смотрите: Жизнь, великий дирижер,
Листает ноты на судьбы пюпитре.