Як боляче! Коли не чують оклик

Чи чуєш ти до серця мого поклик.
Чи бачиш ти,ту біль що в серці є.
Як боляче! Коли не чують оклик...
Судомами аж в пальці віддає.

Судомами у серце,душить горло.
Мова зникає,сліз потік,-нема.
І пам'ять коле...коле...й знову коле.
А поглядом кричить. Мова німа.

Чи чуєш ти,чи бачиш як жадаю...
Торкнутися душею до душі.
Та ледве що...за маревом встигаю.
Що пропадає й зникнути спішить.

Чи чуєш ти...той галас що здіймаю.
Чому ж мовчиш і відповідь німа.
Погляд кричить:-Кохаю,так кохаю!
В повітрі ж...звуку жодного нема.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии