Сонце світить у віконце
довго тягнеться урок,
та коли ж він закінчиться?
що б відвідати гурток.
В класі тиша, легкий шелест,
чути подих школярів,
монотонний чути голос
про будову кавунів.
За вікном весна та квіти,
нові плани в голові,
сумувати, чи радіти
за відсутністю дротів.
Раптом Клава прокричала,
Ляпатинський, піднімись!
повтори, що я ссказала,
повтори, та не крутись.
так її ввсі називали
поміж себе школярі,
вчителям тоді давали
назви нові та тарі.
Я від крику підхопився,
відірвався від думок,
а про що там говорилось
підказав мені дружок.
Тільки слів тих було мало,
то ж за радіогуртка
свій журнал вона дістала
та вліпила двояка.кабинет
В д1сутн1сть у клас1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118080104396
Свидетельство о публикации №118080104396
Рецензии