Часом менi здається,
Наче я нiжна квiтка,
Що розквiтає влiтку
Серед дощiв i гроз.
Часом я вiчуваю,
Наче я дрiбна птаха,
Та, що не знає страху,
Дзвiнко спiває щось.
Часом я забуваю,
Що я в життi людина,
Мрiями в небi плину
Хмаркою в майбуття,
Зверху спостерiгаю,
Як воно пролiтає,
Наче пташина зграя,
В свiтi моє життя...
Часом менi здається...
Часом я вiдчуваю...
Часом я забуваю...
Он яке маяття...
Часом
© Copyright: Ирина Галавина, 2018
Свидетельство о публикации №118073105919
Свидетельство о публикации №118073105919
Рецензии