Наречена

Який це кайф з тобою прокидатись,
варити каву, вивчати кулінарію,
гуляти із псом, поливати кактус,
дивитись у очі кольору мрії..

Милуватись тобою
і тихо їхати з глузду...
Цілувати тебе –
твої губи амброзія мов...
Ти настільки чарівна –
я зараз від щастя лусну,
А потім воскресну,
воскресну
і лусну знов..

Яка ж ти прекрасна
і скромна, мов божий агнець...
Золота, наче осінь,
білосніжна, наче зима...
Це твій перший в житті –
магічний весільний танець...
Плаче навіть фотограф,
що нас із тобою зніма..

А плаття у тебе,
Боже, яке в тебе плаття...
Мов у цариці –
ти в нім наче фея кружля...
І світ у очах
яскравим багаттям іскриться –
це доля нам із тобою вказує шлях..

***

Ти наречена, янголами нарЕчена.
Щастя мов мантія, що спадає на плечі нам.
Ми заручники, ми приречені –
на кохання, що нас несе наче течія...

****

Ти плачеш –
ці сльози тобі так личать,
Ти плачеш –
притиснись до мене ближче...
Це доля,
що ти зі мною...
Мов перлини –
сльози твої під фатою...

Наші рідні і друзі  вип’ють за наше майбутнє.
Все буде добре – не треба жодних сумлінь.
Давай помовчим,
неначе пташки у грудні...
І обійми мене...
Я кохаю тебе...
Амінь...

© Паша Броський


Рецензии