Herbert Neufeld
Л И С Т И Д О В І Р И - 2 - "Н е д л я д і т е й"
І ОСЬ-ОСЬ
КОЖНУ МИТЬ
ПРОСТЯГНЕТЬСЯ МІЖ НАМИ
НЕПРОЗОРИМИ ХВИЛЯМИ НА'МЕРТВО…
ОПАДАЮЧИ ДЕСЬ, НЕПОМІТНО ЗГОРИ
ХВИЛЕВОДОМ - НЕ МОРЯ Й НЕ МУРА, НЕ ХМАР І НЕ МАРМУРА,
А - ОКСАМИТА КРИВАВОГО – БІСОВА БЕЗДНА – ЗАВІСА!..
НАЙ БЕЗОДНЯ ОТА
ОБЕЗНІЧІТЬ-РОЗЛУЧИТЬ НАЗА'ВЖДИ
НАС...
І ВЖЕ ПОЗА ЗАВІСОЮ –
Я – НІБИ ПІСЛЯ ВИСТАВИ,
ОДРИВАЮЧІ МАСКУ ВІД СЕБЕ,
САМОТНЬО НА СЦЕНІ СТОЯТИМУ...
ТА НЕМОВ ОТОЙ ЛИС-МИКИТА' У ГАЮ – ПРОКРИЧУ,
ЗАСПІВАЮ: О, ПАННО! О, ПАННО! ДУЖЕ ПАНОВІ НЕ
ВИСТАЧАЄ ВАС!..
БО БРАКУЄ ЙОМУ СПІЛКУВАННЯ ІЗ ВАМИ НАСПРАВДІ АЖ
ЖАХ, ЯК...
«ВІСІМ ВЕСЕН І ЗИМ,
ВІСІМ ОСЕН І ЛІТ,
КРІЗЬ ТРИВОГУ І ГНІТ,
ЛЮТІ ЧОРНОЇ ДИМ» –
Я ПАН ВА'Ш...
Я НА ВАС, ПАННО ВІРО,
ВЕСЬ ЧАС
Й З-ПОЗА НьОГО –
ЧЕКАТИМУ!
Письма к Вере... по украински - 2
© Copyright: Герберт Нойфельд, 2018
Свидетельство о публикации №118073000994
Свидетельство о публикации №118073000994
Рецензии