Жовтнева злива

Поэтический перевод стихотворения Сергея Ясонова
"Октябрь. Вторые сутки дождь стеной" http://www.stihi.ru/2017/04/13/10277

             Думка вічна і непереможна.
                (З книги серії «Жива Етика»
                родини Реріхів «Безмежність»).

Гуляє злива над землею знов,
Здається, що прояснення не буде,
З потопу не зуміють вийти люди,
З якого вихід тільки Ной знайшов.

Зображується в хмарах звисока
Пройдений шлях у різнобарвних бликах -
Нам бачиться на  відстані велике,
Не до плакатів звернена рука.

Душа бажає світла, як росток, -
Все в погляді очей ультрамаринових.
Хай думка гірка, наче сік полиновий ...
Що ж ... витримка вина свій має строк.

Хай знайдений до цілі добрий слід
Тепер, коли суттєва річ не камерна,
Раптово на світанку гаслом баннерним
Пропала, зникла, заслонивши світ.

І знов краплини стигнуть на вустах,
Як сік, зберемо думки - плата знатная!
Ідеям - хрест, щоб бути нам розп'ятими?
Руці, що їх торкнулась, - вбитий цвях?

Їх значення - ні, не монет стовпці -
Настане неминуче воскресіння!
...Гуляє злива, ллється дощ осінній -
Стіна? Ні, в ній тунель, де світ наприкінці!